Словарь української мови (1924)/тарабанчик
| ◀ тарабанити | Словарь української мови Т тарабанчик |
тарагунитися ▶ |
|
Тараба́нчик, ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. I. 136.
| ◀ тарабанити | Словарь української мови Борис Грінченко Т тарабанчик |
тарагунитися ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тарабанчик
Борис Грінченко
1924
Тараба́нчик, ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. I. 136.