Словарь української мови (1924)/тандита

by Борис Грінченко

◀ танас

Словарь української мови Борис Грінченко Т тандита

тандитний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Танди́та, ти, ж. 1) Толкучка, мѣсто продажи старыхъ вещей. Св. Л. 134. Я купив камизельку на тандиті. Шейк. 2) Старье, хламъ. Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати вбогим. Шейк.