Словарь української мови (1924)/тайниковий
◀ тайник | Словарь української мови Т тайниковий |
тайничок ▶ |
|
Тайнико́вий, а, е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.
◀ тайник | Словарь української мови Борис Грінченко Т тайниковий |
тайничок ▶ |
|
Словарь української мови — Т
тайниковий
Борис Грінченко
1924
Тайнико́вий, а, е. Относящійся къ тайнику, спрятанный въ немъ.