Словарь української мови (1924)/тайкома
◀ таїтися | Словарь української мови Т тайкома |
тайна ▶ |
|
Тайкома́, нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.