Словарь української мови
Борис Грінченко
Т
таволга
Берлін: Українське слово, 1924

Та́волга, ги, ж. Раст. Spiraea. По три пучки тернини і червоної таволги набірайте, бідного невольника по тричі в однім місці затинайте. АД. I. 89.