Словарь української мови (1924)/табурка
| ◀ табунчик | Словарь української мови Т табурка |
тавлетка ▶ |
|
Табу́рка, ки, ж. Верхъ телѣжный, будка, волочокъ. У простий віз він тепер уже й не сяде, а дай йому візок да ще й з табуркою, шоб сонце йому не пекло у пику, або дощ не лив у потилицю. Херс. у. Слов. Д. Эварн.