Словарь української мови (1924)/таблиця
◀ табла | Словарь української мови Т таблиця |
табор ▶ |
|
Табли́ця, ці, ж. 1) Дощечка, таблица. Стояла таблиця біла, а на ній були виписані мої гріхи. Гн. II. 76. 2) Классная доска. Шейк. 3) Вывѣска, доска съ надписью. На стовпі таблицю прибив і на ті таблиці написав так: хто сюдою буде їхать, то непремінно щоб сюди заїхав. Рудч. Ск. II. 92. Ум. Табли́чка, табли́чечка. Грин. I. 188.