Словарь української мови (1924)/схоплювати

by Борис Грінченко

◀ схопити

Словарь української мови Борис Грінченко С схоплювати

схоплюватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Схо́плювати, плю́ю, єш, сов. в. схопи́ти, плю́, пиш, гл. Схватывать, схватить. І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки, дивуєшся — чому не йде апостол правди і науки. Шевч. Мене трястя схопила та трясе. Левиц. I. 240.