Словарь української мови (1924)/сходитися
◀ сходити | Словарь української мови С сходитися |
сходовий ▶ |
|
Схо́дитися, джуся, дишся, гл. 1) Сходиться. Ей, миряне, шевці, кравці, крамарі, шапарі, сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6124. 2) Сходиться, соединяться взаимно. Земля сходиться з небом. Чуб. I. 37.