Словарь української мови (1924)/схованець
◀ схова | Словарь української мови С схованець |
схованка ▶ |
|
Схо́ванець, нця, м. Спрятавшійся, укрывшійся. Як шукали Христа згубити, то він утік та й сховався і найперше в ясла між воли. Жиди так його шукають, так шукають! А волики їдять собі пашу та все мордою пригортають схованця. О. 1861. X. 51.