Словарь української мови (1924)/схитрувати
◀ схитнутися | Словарь української мови С схитрувати |
схищатися ▶ |
|
Схитрува́ти, тру́ю, єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.
◀ схитнутися | Словарь української мови Борис Грінченко С схитрувати |
схищатися ▶ |
|
Словарь української мови — С
схитрувати
Борис Грінченко
1924
Схитрува́ти, тру́ю, єш, гл. Ухитриться, употребить хитрость. Як би йому схитрувати, щоб обдурити жида-шинкаря. Грин. II. 226.