Словарь української мови (1924)/схибнути

by Борис Грінченко

◀ схибитися

Словарь української мови Борис Грінченко С схибнути

схибнутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Схибну́ти, бну́, не́ш, гл. 1) = Схитнути. Дівчата на мене гукають, — я не чую: котрась мене схибнула за плече. Г. Барв. 67. 2) — сло́вом. а) Не сдержать слова. б) Соврать. Черк. у.