Словарь української мови (1924)/сухуватий
◀ сухота | Словарь української мови С сухуватий |
суціга ▶ |
|
Сухува́тий, а, е. 1) Суховатый. 2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався. Лукаш. 126.
◀ сухота | Словарь української мови Борис Грінченко С сухуватий |
суціга ▶ |
|
Словарь української мови — С
сухуватий
Борис Грінченко
1924
Сухува́тий, а, е. 1) Суховатый. 2) Худощавый. А я хлопець сухуватий в свого батька вдався. Лукаш. 126.