Словарь української мови (1924)/сухарик
◀ сухарець | Словарь української мови С сухарик |
сухарина ▶ |
|
Суха́рик, ка, м. 1) Ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
◀ сухарець | Словарь української мови Борис Грінченко С сухарик |
сухарина ▶ |
|
Словарь української мови — С
сухарик
Борис Грінченко
1924
Суха́рик, ка, м. 1) Ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.