Словарь української мови (1924)/сутужний
◀ сутугуватий | Словарь української мови С сутужний |
сутужно ▶ |
|
Суту́жний, а, е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. I. 78.
◀ сутугуватий | Словарь української мови Борис Грінченко С сутужний |
сутужно ▶ |
|
Словарь української мови — С
сутужний
Борис Грінченко
1924
Суту́жний, а, е. Тяжелый, трудный, суровый. Чом ти, гаю, не зеленієш? Як я маю зеленіти: була зіма сутужная. АД. I. 78.