Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сурмач
Берлін: Українське слово, 1924

Сурма́ч, ча, м. Трубачъ. К. ЧР. 427. Грин. III. 629. Господарь колись був у охочих козаках у Шрама сурмачем. К. ЧР. 65.