Словарь української мови (1924)/сурдут
◀ сурганитися | Словарь української мови С сурдут |
суреля ▶ |
|
Сурду́т, та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
◀ сурганитися | Словарь української мови Борис Грінченко С сурдут |
суреля ▶ |
|
Словарь української мови — С
сурдут
Борис Грінченко
1924
Сурду́т, та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.