Словарь української мови (1924)/супочивок
| ◀ супостатський | Словарь української мови С супочивок |
супочити ▶ |
|
Супочи́вок, вку, супочи́нок, нку, м. Отдыхъ, отдохновеніе, успокоеніе. Дай ти, Боже, Николайку, легкі спочивки. Гол. I. 229. Чорним очам спання нема, ніжкам супочинку. Чуб. V. 164.