Словарь української мови (1924)/супостат
| ◀ супорок | Словарь української мови С супостат |
супостатський ▶ |
|
Супоста́т, та, м. Супостатъ, врагъ. Топчи вороги під ноги, а супостати під пяти, щоб перестали брехати. Мет. 233. То ж не люде, — супостати: беруть хлопця у салдати. Нп.