Словарь української мови (1924)/сумління
◀ сумлінно | Словарь української мови С сумління |
сумний ▶ |
|
Сумлі́ння, ня, с. Совѣсть. Ну, яке його сумління: рискаль украсти і казати що це мій. Камен. у. Хто чисте сумління має, той спокійно спить лягає. Ном. № 4435. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178.