Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сум
Берлін: Українське слово, 1924

Сум, му, м. 1) Печаль, грусть. Такий уже мене сум візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий. МВ. I. 8. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені да свекорка батеньком назвати. Нп. 2) = Сом, (рыба). Вх. Пч. II. 21.