Словарь української мови (1924)/сукрасити

Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сукрасити
Берлін: Українське слово, 1924

Сукраси́ти, шу́, си́ш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Нп.