Словарь української мови (1924)/судоситися
◀ судосити | Словарь української мови С судоситися |
судощати ▶ |
|
Судо́ситися, шуся, сишся, гл. Встрѣтиться. Чуб. II. 229. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Чуб. II. 113. Їхали, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас. Чуб. II. 203.