Словарь української мови (1924)/судно
◀ судній | Словарь української мови С судно |
судня ▶ |
|
Су́дно, нар. ? Ні вічно, ні судно не скаже. Ном. № 7735.
Судно́, на́, с. Судно. АД. 1. 218. Своїм судном перевозив. О. 1862. II. 54. Судна козацькі на три части розбиває. ЗОЮР. I. 29. Козацькі суда на три части розбивало. АД. I. 190. Ум. Суде́нце, суде́нечко.