Словарь української мови (1924)/судник
| ◀ судний | Словарь української мови С судник |
судниця ▶ |
|
Су́дник, ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. Су́дничок.