Словарь української мови (1924)/судебник
| ◀ суддя | Словарь української мови С судебник |
судейський ▶ |
|
Суде́бник, ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.
| ◀ суддя | Словарь української мови Борис Грінченко С судебник |
судейський ▶ |
|
Словарь української мови — С
судебник
Борис Грінченко
1924
Суде́бник, ка, м. Человѣкъ, въ своихъ разговорахъ осуждающій кого либо. Г. Барв. 457.