Словарь української мови (1924)/сувора
| ◀ сувій | Словарь української мови С сувора |
суворий ▶ |
|
Суво́ра, ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. I. 30.
| ◀ сувій | Словарь української мови Борис Грінченко С сувора |
суворий ▶ |
|
Словарь української мови — С
сувора
Борис Грінченко
1924
Суво́ра, ри, ж. Суровая рѣчь, внушеніе. Послухай старечої сувори. МВ. I. 30.