Словарь української мови (1924)/субітній

by Борис Грінченко

◀ субітник

Словарь української мови Борис Грінченко С субітній

субіч ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Субі́тній, я, є.Субботній. Не жаль мені меду й вина, а жаль мені дівування, субітнього заплітання. Чуб. V. 545. Субітнім штихом та на недільний лад. Ном. № 6655.