Словарь української мови (1924)/стінити
| ◀ стіна | Словарь української мови С стінити |
стінка ▶ |
|
Стіни́ти, ню́, ни́ш, гл. — ду́рника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив. Павл. у.
| ◀ стіна | Словарь української мови Борис Грінченко С стінити |
стінка ▶ |
|
Словарь української мови — С
стінити
Борис Грінченко
1924
Стіни́ти, ню́, ни́ш, гл. — ду́рника. Прикидываться дурачкомъ. Я йому дурника стіню, а він і вуха розвісив. Павл. у.