Словарь української мови (1924)/стільчик

by Борис Грінченко

◀ стільниця

Словарь української мови Борис Грінченко С стільчик

стіна ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сті́льчик, ка, м. 1) Ум. отъ стілець. На тім стільчику гордий пан сидить. АД. I. 8. 2) Табуретъ. Грин. III. 489. Сим. 130. 3) См. Витушка.