Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стріп
Берлін: Українське слово, 1924

Стріп, пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. I. 178. 2) ? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Нп.