Словарь української мови (1924)/стріп
| ◀ стрінути | Словарь української мови С стріп |
стріпнути ▶ |
|
Стріп, пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. I. 178. 2) ? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Нп.
| ◀ стрінути | Словарь української мови Борис Грінченко С стріп |
стріпнути ▶ |
|
Словарь української мови — С
стріп
Борис Грінченко
1924
Стріп, пу, м. 1) Куча (дерева, напр). Шух. I. 178. 2) ? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп. Нп.