Словарь української мови (1924)/стрібувати

by Борис Грінченко

◀ стрібний

Словарь української мови Борис Грінченко С стрібувати

стрівати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стрі́бувати, бую, єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: „Тату, а ну й я стрібую“. Гн. II. 94. Що би його запитали, і що знає, стрібували. Гол.