Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стряхти
Берлін: Українське слово, 1924

Стря́х(ну)ти, хну, неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили. Харьк. г.