Словарь української мови (1924)/стрюк
◀ струшувати | Словарь української мови С стрюк |
стрюковиння ▶ |
|
Стрюк, ка, м. = Струк. Камен. у. Ум. Стрючо́к, стрюче́чок.
◀ струшувати | Словарь української мови Борис Грінченко С стрюк |
стрюковиння ▶ |
|
Словарь української мови — С
стрюк
Борис Грінченко
1924
Стрюк, ка, м. = Струк. Камен. у. Ум. Стрючо́к, стрюче́чок.