Словарь української мови
Борис Грінченко
С
струхти
Берлін: Українське слово, 1924

Стру́х(ну)ти, хну, не́ш, гл. Сгнить. Корінь його струхне. К. Іов. 30. Галя може струхла там у землі. Рудч. Ск. I. 138.