Словарь української мови (1924)/струна

by Борис Грінченко

◀ струмок

Словарь української мови Борис Грінченко С струна

струнистий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Струна́, ни́, ж. 1) Струна. Що скрипочка з васильочок, а струни із рути. Мет. 20. 2) См. Лук 3. Ум. Стру́нка, стру́ночка. Іде вона як струночка. О. 1861. IV. 32.