Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стружка
Берлін: Українське слово, 1924

Стру́жка, ки, ж. 1) Стружка (дерева, глины). Вас. 178. 2) У гребенщиковъ: родъ верстата для чистки роговыхъ пластинокъ. Вас. 164. Ум. Стру́жечка.