Словарь української мови (1924)/струдити

by Борис Грінченко

◀ стругнути

Словарь української мови Борис Грінченко С струдити

струдитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Струди́ти, джу́, диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Гн. I. 92. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений. Чуб. III. 320.