Словарь української мови (1924)/строма

by Борис Грінченко

◀ стром

Словарь української мови Борис Грінченко С строма

стромити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Строма́, ми́, ж. Крутизна, стремнина. Та ви бо туди не їдьте, бо там така строма, що й голови цілісенької не буде. Староб. у. Поліз по стромах. Св. Л. 38.