Словарь української мови
Борис Грінченко
С
строк
Берлін: Українське слово, 1924

Строк, ку, м. 1) Срокъ. Ще й до строку далеко. Мир. Пов. II. 72. 2) Наемъ на срокъ. А я тебе ізгадаю в строку горюючи. Грин. III. 559. У строка́х ста́ти. Наняться на извѣстный срокъ. Ном. № 10323.