Словарь української мови (1924)/стрибун
◀ стрибонути | Словарь української мови С стрибун |
стривати ▶ |
|
Стрибу́н, на́, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Нп. Ум. Стрибуне́ць.
◀ стрибонути | Словарь української мови Борис Грінченко С стрибун |
стривати ▶ |
|
Словарь української мови — С
стрибун
Борис Грінченко
1924
Стрибу́н, на́, м. Прыгунъ. Стрибун, стрибунець. Нп. Ум. Стрибуне́ць.