Словарь української мови (1924)/стрелькуватий
◀ стрель | Словарь української мови С стрелькуватий |
стрельнути ▶ |
|
Стрелькува́тий, а, е. О растеніи лукѣ: стрѣльчатый. Як хлопець, або дівка найперше покуштує зеленої цибулі, то буде стрелькувата. Чуб. I. 84.