Словарь української мови (1924)/страховина
◀ страховий | Словарь української мови С страховина |
страховинний ▶ |
|
Страхо́вина́, ни, ж. Нѣчто страшное, страшный предметъ. Яка б страховина перед ним не вставала, — не злякати їй його. Мир. ХРВ. 35. Чи єсть така страховина, щоб я злякалась? Шевч. Ум. Страхови́нка, страхови́ночка.