Словарь української мови (1924)/страфитися
| ◀ стратка | Словарь української мови С страфитися |
страх ▶ |
|
Стра́фитися, фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. I. 56.
| ◀ стратка | Словарь української мови Борис Грінченко С страфитися |
страх ▶ |
|
Словарь української мови — С
страфитися
Борис Грінченко
1924
Стра́фитися, фиться, гл. безл. Случиться. Так ся страфило, що вийшли в нього на той час гроши. Гн. I. 56.