Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стражник
Берлін: Українське слово, 1924

Стра́жник, ка, м. Стражникъ, сторожъ, караульщикъ. Скочив стражник на охотник, стали ся стріляти, а Висоцький з своїм військом почав ся зближати. Нп.