Словарь української мови (1924)/стихомиритися
◀ стихати | Словарь української мови С стихомиритися |
стичка ▶ |
|
Стихоми́ритися, рюся, ришся, гл. = Утихомиритися. Пройшла та й буча, стихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.
◀ стихати | Словарь української мови Борис Грінченко С стихомиритися |
стичка ▶ |
|
Словарь української мови — С
стихомиритися
Борис Грінченко
1924
Стихоми́ритися, рюся, ришся, гл. = Утихомиритися. Пройшла та й буча, стихомирилось в селі. О. 1862. II. 59.