Словарь української мови
Борис Грінченко
С
стирта
Берлін: Українське слово, 1924

Сти́рта, ти, ж. = Скирта. Найшли вони стирту сіна. Грин. II. 195. Уздріли вони та й забачили, що там стирта сіна стоїть. Гол. II. 106.