Словарь української мови (1924)/стирити
◀ стиратися | Словарь української мови С стирити |
стирник ▶ |
|
Сти́рити, рю, риш, гл. Встащить.
◀ стиратися | Словарь української мови Борис Грінченко С стирити |
стирник ▶ |
|
Словарь української мови — С
стирити
Борис Грінченко
1924
Сти́рити, рю, риш, гл. Встащить.