Словарь української мови (1924)/стидно
◀ стидний | Словарь української мови С стидно |
стидовище ▶ |
|
Сти́дно, нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде. Чуб. V. 53.
◀ стидний | Словарь української мови Борис Грінченко С стидно |
стидовище ▶ |
|
Словарь української мови — С
стидно
Борис Грінченко
1924
Сти́дно, нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде. Чуб. V. 53.