Словарь української мови (1924)/стерня

by Борис Грінченко

◀ стерньований

Словарь української мови Борис Грінченко С стерня

стернявки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Стерня́, ні́, ж. 1) Жнивье. Рудч. Ск. I. 145. Хлі́б на стерні́. Хлѣбъ на корню. 2) Волоса на давно небритой бородѣ, короткіе и жесткіе волоса. Св. Л. 303. Ти хоч би стерню з бороди зняв. Харьк. г. Ум. Стерне́нька.